- нападник
- [напа/дниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нападник
Смотреть что такое "нападник" в других словарях:
нападник — а, ч. 1) Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник. 2) Той, хто нападає, пристає до кого небудь, щоб скривдити; кривдник … Український тлумачний словник
нападник — 1) (гравець футбольної, хокейної та інших спортивних команд, який грає в нападі), форвард 2) див. загарбник … Словник синонімів української мови
нападник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Зенёв, Сергей — Сергей Зенёв … Википедия
Зенёв — Зенёв, Сергей Сергей Зенёв … Википедия
агресор — а, ч. Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник … Український тлумачний словник
наїзник — а, ч. 1) Той, хто їде верхи на коні. 2) Цирковий артист, який виконує різноманітні вправи на коні. 3) Фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах і т. ін. 4) заст. Вершник, який здійснює збройний напад; нападник. 5) Те саме … Український тлумачний словник
нападниця — і. Жін. до нападник … Український тлумачний словник
нападницький — а, е. Прикм. до нападник … Український тлумачний словник
варниця — 1. Бійниця варового (косого) бою, що знаходилася у верхній частині укріпленої стіни і через який можна було лити вар, гарячу смолу або кип яток на нападників (докл. див. машикулі). 2. Спеціальна будівля або закрите приміщення для виварювання із… … Архітектура і монументальне мистецтво
